Кілька десятиліть тому для влаштування підводу теплоносія застосовувалася тільки однотрубна розводка або так звана схема опалення Ленінградка. Такий спосіб розводки припускав природну циркуляцію теплоносія. Зараз переважно монтується, розрахована на застосування полімерних труб невеликого діаметра, двотрубна система опалення. Ленінградка відходить в минуле, хоча деякі фахівці вважають таку розводку не менше раціональною, ніж двотрубна. У чому особливості кожної з цих схем подачі теплоносія до батарей?
Порівняємо: двотрубна система опалення / Ленінградка, в чому ж відмінності?
Різниця між двома типами розводки – в способі підведення / відведення гарячої рідини. У однотрубному контурі схеми Ленінгадка радіатори підключені до гарячого трубопроводу послідовно: теплоносій виходить з батареї (після циркуляції в обігрівачі та здійснення теплообміну вода / повітря) по тій же трубі, що і подається. Це призводить до поступового зниження температури рідини в міру проходження контуру.
У двотрубній системі теплоносій подається до батарей по одній трубі, а відводиться – по іншій. Змішування гарячої рідини з тією, яка вже віддала тепло, тут не відбувається, що дозволяє підводити до кожного радіатора теплоносій приблизно однакової температури. Така система має наступні експлуатаційні переваги :
- легко розраховувати теплову потужність радіаторів;
- можливість регулювати швидкість циркуляції в кожній батареї, отже – її теплову продуктивність;
- можливість застосування для монтажу системи опалення труб невеликого діаметра (16-25 мм);
- допустимо прокладати трубопроводи приховано (у підлозі або стінах), без суворого контролю природного ухилу;
- допустимо застосування недорогих пластикових труб.
Для успішного функціонування двотрубного контуру необхідні такі умови:
- примусова циркуляція (наявність циркуляційного насоса);
- установка закритого розширювального бачка;
- стабільна температура і тиск теплоносія.
Звідси виходять недоліки двотрубної системи, головний серед яких – залежність від електрики, без якої не працює циркуляційний насос. Природний рух рідини в двотрубному контурі відбувається вкрай повільно, отже, при довгостроково непрацюючому насосі якість опалення – дуже низька.
Ленінградка або двотрубна система опалення – яка зі схем краще?
Основна перевага однотрубної системи, якщо професійно змонтований контур і правильно проведена установка радіаторів опалення – це енергонезалежність. Схема Ленінградка забезпечує успішну роботу водяного опалення на природної циркуляції теплоносія. Це не виключає можливість включення в контур циркуляційного насоса, робота якого прискорює кругообіг рідини, що дозволяє значно вирівняти температуру на вході в перший і останній радіатори системи. Навіть при довго непрацюючому насосі відбувається достатній обігрів приміщень.
Однотрубна система оснащується розширювальним баком відкритого типу, що значно збільшує стійкість контуру до перепадів тиску і температури теплоносія. З цієї причини Ленінградка краще, якщо використовувати теплогенератор, який не може забезпечувати стабільність позначених параметрів (класичні твердопаливні котли).
Двотрубна система опалення вважається більш сучасною і досконалою, хоча схема розводки Ленінградка не зживуться своє, і її монтаж в деяких ситуаціях – більш доцільний.
Схема опалення Ленінградка: професійний монтаж і проектування
З’ясувати на місці, яка система буде функціонувати краще – схема опалення Ленінградка або двотрубний контур, допоможуть грамотні теплотехніки, що працюють у фірмі Інсталсіс. Ми вже більше 12 років розробляємо та монтуємо інженерні системи під ключ , тому нашим співробітникам не важко довести до досконалості опалення Вашого будинку, квартири або підприємства. Телефонуйте, ми вирішимо всі Ваші проблеми по сантехніці та опаленню оперативно, якісно і недорого!
Поделиться ссылкой